Завдання з 25.05-29.05
Завершення та підсумки Другої Світової війни. Світ після Другої світової війни
Д/З:
1. Переглянути навчальне відео
2. Зробити конспект
3. Пройти тест ТЕСТ код9644920
ПРЕЗЕНТАЦИЯ
Задание с 18.05-22.05
Тема: Особливості окупаційного режиму і руху Опору . Голокост
Воєнні дії 1943-1944рр
Д/З:
1. Прочитати параграф 20,21
2. ПЕреглянути відеоматеріали до теми
3. Переглянути та виписати в зошит основні терміни та поняття цієї теми, які ви знайдете у презентації
4. Пройти тест
ТЕСТ код346144
Колабораціонізм – співробітництво з окупаційною владою урядів, окремих осіб, країн, захоплених фашистською Німеччиною в період Другої світової війни.
Голокост – планомірне і систематичне знищення єврейського народу в роки Другої світової війни.
Новий порядок – режим нещадного терору і насильства.
Основні дати:
25 травня 1940 р. – прийняття плану «Ост»
30 травня 1942 – створення в СРСР Центрального штабу партизанського руху.
Німеччина та її союзники встановили на загарбаних територіях так званий "новий порядок" - режим нещадного терору й насильства. Грабували національні багатства й вивозили до своїх країн мільйони іноземних робітників для примусової праці. Лише з СРСР до Німеччини було вивезено близько 5 млн юнаків і дівчат.
Польщу було перетворено на німецьке генерал-губернаторство, Чехію та Югославію розчленовано, судетські землі приєднано, Богемію і Моравію перетворено на "протекторат", Словаччину проголошено "незалежною державою", Грецію поділено на три зони окупації - німецьку, італійську і болгарську. У Данії, Норвегії, Бельгії, Нідерландах окупанти поставили до влади маріонеткові уряди. Люксембург було включено до складу Німеччини.
В особливому становищі перебувала Франція. Окупанти зберегли у "вільній" зоні її уряд, який провадив політику співробітництва з загарбниками. Тут було ліквідовано демократичні свободи, заборонено політичні партії, розпущено профспілки.
Економіка окупованих країн стала придатком воєнної машини.
Сенс "нового порядку", як нацисти називали встановлений ними режим, зводився до ліквідації незалежності і суверенітету, всіх демократичних і соціальних здобутків, безмежної економічної експлуатації і свавілля окупантів.
Економіку всіх поневолених країн було поставлено на службу загарбникам. Промисловість працювала на замовлення окупантів. Сільське господарство постачало їх продовольством, робоча сила використовувалася на будівництві воєнних об'єктів.
Мільйони жителів Європи були примусово вигнані на працю до Німеччини. Для утримання населення в покорі широко використовувалася система заручництва і масових екзекуцій. Символами цієї політики було повне знищення жителів сіл Орадур у Франції, Лідице в Чехо-Словаччині, Хатинь у Білорусі. За роки окупації в республіках Прибалтики, в Білорусі, Україні, Російській Федерації гітлерівці знищили більше 10 млн чоловіків, жінок, дітей. Нацистський режим демонстрував усьому світові свою антилюдську сутність.
Історія ніколи не пробачить фашизмові ці нелюдські злочини, що іменувалися "новим порядком".
2. Слово холокост означає катастрофу, або знищення єврейського народу в роки Другої світової війни. "Новий порядок" передбачав здійснення особливої расової політики, жертвами якої стали євреї, цигани, а після цього і слов'янське населення Східної Європи. 1942 р. керівництво Німеччини прийняло рішення про початок фізичного знищення всіх євреїв у Європі. По всій її території запрацювали "фабрики смерті" — концентраційні табори, найбільшими з яких були Освенцім (з травня 1940 р. по січень 1945 р. було знищено понад 4 млн чоловік), Майданек (знайшли свою смерть 1,5 млн в'язнів), Треблінка на території Польщі; Дахау, Бухенвальд, Заксенгаузен і Равенсбрюк у Німеччині; Маутхаузен в Австрії. Там були ув'язнені військовополонені, цивільне населення, учасники руху Опору. Загалом у концтаборах опинилося 18 млн чоловік, 12 з яких були знищені. 6 млн з них були євреї. Тільки в Бабиному яру окупанти знищили 195 тис. чоловік, 150 тис. з яких були євреями. Криваві погроми провадили спеціально створені зондер-команди. Всього на окупованій території колишнього Радянського Союзу, за підрахунками доктора Арадо, директора Інституту пам'яті жертв нацизму й героїв Опору Яд Ва-Шем в Ізраїлі, перед війною проживало 2,75-2,9 млн євреїв. Після закінчення війни в живих залишилось кілька десятків тисяч. Тільки в Україні загинуло 1,4 млн євреїв. На сьогодні відомо 248 місць їх масового знищення: Янівський табір у Львові, Жандармська балка у Дніпропетровську, Дробицький яр у Харкові та ін. Серед них були видатні вчені, духовні особи, уславлені лікарі, юристи, діячі мистецтва, які збагатили науку і культуру не тільки свого народу, а й усієї Європи.
3. Після запровадження "нових порядків" поневолені народи в Європі та Азії ставали на боротьбу
проти ворога. В багатьох країнах створювалися партизанські загони, виникав рух Опору, що об'єднував різні верстви населення: робітників і селян, дрібну і середню буржуазію, інтелігенцію і діячів церкви.
Рух Опору мав інтернаціональний характер. Особливо це виявлялося в підпільних організаціях концтаборів, членами яких були люди різних національностей. Активну участь в діяльності підпілля брали військовополонені бійці та командири Червоної Армії, котрі воювали у партизанських загонах Франції, Італії, Польщі та в інших країнах Європи.
У Франції з окупантами боролася "Вільна Франція" Шарля де Голля, а також партизанські загони та підпільні групи, очолювані комуністами та соціалістами. У листопаді 1942 р. французька компартія уклала з ПІ. де Голлем договір про спільні дії. У травні наступного року було створено Національну Раду Опору, що об'єднала всі сили, які боролися з окупантами. А в червні був утворений Французький комітет національного визволення (ФКНВ), який оголосив себе урядом. Згодом його очолив ПІ. де Голль.
Антифашистський рух Опору набув широкого розвитку в таких країнах, як Югославія (де в листопаді 1942 р. була створена Народно-визвольна армія під командуванням И. Броз-Тіто), а також в Італії, Польщі, Чехо-Словаччині.
У Північній і Середній Італії, окупованих німецькими військами, керівництво рухом Опору здійснювали комітети національного визволення, що складалися як правило з представників демократичних партій. Деякі гірські райони Італії були очищені від окупантів і перетворилися на своєрідні "партизанські республіки", де повновладними господарями були партизанські бригади ім. Дж. Гарібальді.
У Польщі рух Опору набув великого розмаху. Тут не існувало колабораціонізму (співробітництва) з німецькими окупантами ані як політичної, ані як економічної течії. Терор, геноцид, вкрай жорстокий окупаційний режим не створювали умов для співробітництва. Гітлерівська расистська доктрина мала однією з цілей знищення польської державності і польської нації. 22% населення (6 млн) гітлерівці встигли знищити. Великим впливом користувалися загони Армії Крайової, керовані з Лондона емігрантським урядом, і загони Гвардії Людової, створені Польською робітничою партією (комуністична партія). Обидва ці військові формування вели боротьбу з окупантами, хоча між ними існували серйозні розбіжності щодо тактики і стратегії у визвольному русі, майбутнього устрою Польщі, що переростали у відверто ворожі відносини.
Народи Чехо-Словаччини чинили дедалі більший опір окупантам. Великого поширення набув саботаж на військових заводах, здійснювалися диверсії на залізницях, електростанціях. В країні зростало єднання всіх патріотичних сил незалежно від партійної та релігійної належності. В СРСР було створено 1-й окремий чехословацький батальйон під командуванням Л. Свободи, що 8 березня 1943 р. прийняв бойове хрещення в боях за Соколово (на південь від Харкова). Після цього батальйон став бригадою, що увійшла до складу 38-ї армії генерала К. С. Москаленка.
Своєрідно розвивався рух Опору в Греції. Народно-визвольна армія вела операції на всій території країни, створювала визволені райони, де владу здійснювали народно-демократичні ради і комітети. Загони ЕЛАС фактично визволили основну частину Греції.
На території України, Білорусі, в західних районах Росії, окупованих ворогом, партизанський рух набув великого розмаху. Там діяли цілі з'єднання під керівництвом Центрального штабу партизанського руху, створеного у травні 1942 р. Вони застосовували різноманітні методи боротьби - від окремих диверсій до масової рейкової війни. Це відволікало від бойових дій на фронті значні сили гітлерівців. Без перебільшення можна сказати, що партизанська війна в тилу ворога значною мірою сприяла крахові окупаційного режиму на території СРСР. Крім створених Москвою, на окупованих територіях діяли антифашистські національні формування в Латвії, Литві, Естонії, Білорусі, Росії, В Україні впродовж десяти років проти нацизму і більшовизму боролася Українська повстанська армія (УПА).
Патріотичний і антинацистський рух Опору відіграв визначну роль у перемозі над фашизмом і нацизмом. Його учасники обирали різноманітні форми і засоби боротьби з коричневою чумою за свободу і незалежність своїх країн» У русі Опору брали участь люди різноманітних політичних і релігійних поглядів - радикали і республіканці, консерватори і демократи, комуністи і соціалісти, католики і православні, члени профспілок і безпартійні; люди різних рас і національностей, різних соціальних кіл» Багатьом з них судилося покласти життя на спільний вівтар Перемоги над ненависним ворогом.
Переглянути презентацію можна тут історичні поняття
задание с 11.05-15.05
Тема:Всесвітня історія: Друга світова війна
Д/З:
ПРОЙТИ ТЕСТ 308530 нажмите на ссылку, введите код тест
1. Прочитати параграфи 27-28
2. Скласти короткий конспект на основі цих параграфів.
3. Ознайомитись з відеоматеріалами
4. Пройти тест на сайті на урок
5. Виписати конференції з фільму 3.
Формування осі Рим-Берлін-ТОкіо
Політика Умиротворення агресора
КОНФЕРЕНЦІЇ ПІД ЧАС
ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
завдання з 01.05-09.05
Тема: Вигнання з України нацистських окупантів
Д/з:
1. Параграф 34
2. Виписати з параграфу основні дати військових операцій на території України(стр 241)
3. На стр.244 роздивіться фотографії та визначте час їх створення. Про які події свідчать фото (ПИСЬМОВО, ВІДІСЛАТИ ГОТОВЕ ЗАВДАННЯ НА ЕЛЕКТРОННУ ПОШТУ)
ВІДЕОМАТЕРІАЛИ ДО ТЕМИ:
завдання з 27.04 -01.05
Тема:Рух Опору в Україні
Д/З
1. ПАРАГРАФ 33,ЧИТАТИ,ВИПИСАТИ ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РУХУ ОПОРУ.
2. ОЗНАЙОМИТИСЬ З МАТЕРІАЛАМИ БЛОГУ,ПОДИВИТИСЬ ВІДЕО
3. ПИСЬМОВО ВІДПОВІСТИ НА ПИТАННЯ ДО ДОКУМЕНТУ 1 НА СТР 230 ТА ДОКУМЕНТУ 4 НА СТР235
Напад Німеччини та її союзників на СРСР та окупація значних територій зумовили розгортання руху Опру. Поразки на початковому етапі війни примусили Москву терміново переглянути довоєнну теорію війни, згідно з якою, у разі нападу противника на СРСР, бойові дії будуть вестися "малою кров'ю і на території ворога". У 1930-х pp. було ліквідовано створену в лісах мережу матеріально-технічних баз для розгортання, у разі потреби, партизанського руху. Підібрані для можливої партизанської боротьби кадри звинуватили в підготовці замаху на Сталіна і знищили. Тому з поспіхом зібраних і недосвідчених 3,5 тис. партизанських загонів і диверсійних груп, залишених на окупованій території, улітку 1942 р. лишилося лише 22 загони, інші розпалися або були розгромлені. Проти недосвідчених підпільників і партизанів діяли досвідчені фашистські каральні органи: гестапо, поліція, СС, СД.
В Україні найбільш сприятливими були умови для таборів партизан на Волині й Поліссі. Рух набрав організованого характеру в 1942 р., коли було створено Український штаб партизанського руху, який очолив Т. Строкач. У русі Опору брали участь утікачі-військовополонені, партійні й безпартійні, дорослі й діти.
Причини розгортання руху Опору: окупація батьківщини загарбниками; жорстокість окупаційного режиму; цілеспрямована діяльність радянського керівництва з організації руху Опору на окупованих територіях.
Пасивні форми опору, різноманітна допомога партизанам; відмова співробітничати з окупаційною владою; саботаж заходів окупаційної влади; випуск бракованої продукції; зрив поставок продовольства для окупаційної армії; ухиляння від робіт тощо.
Активні форми опору, партизанський рух; діяльність підпілля; диверсійна діяльність; пропагандистська діяльність.
Джерела формування партизанських загонів.
- • Залишення в тилу ворога спеціально сформованих загонів.
- • Окремі солдати і підрозділи, що опинилися в оточенні й не мали змоги прорватися для з'єднання з фронтовими частинами.
- • Окремі громадяни, які не були призвані до армії, але були здатні носити зброю і за своїми переконаннями і бажанням готові були вести партизанську боротьбу.
Відомими командирами радянських партизанів стали С. Ковпак, О. Федоров, М. Наумов.
В українських містах і селах діяли молодіжні підпільні організації. У Миколаївській області до їх складу входили старшокласники с. Кримки. У вересні 1942 р. – січні 1943 р. підпільна молодіжна організація "Молода гвардія" діяла в м. Краснодоні. Крім антигітлерівської пропаганди, молодогвардійці здійснили низку диверсій і бойових операцій.
Крім радянського руху Опору, в Україні виникає і націоналістичний, організатором якого виступила ОУН. У 1942 р. була сформована Українська повстанська армія (УПА). її головнокомандувачем став член Проводу ОУН(Б) Р. Шухевич. Партизанська армія контролювала частину території Волині, Полісся та Галичини.
У 1944 р. в Карпатах представники довоєнних політичних партій Західної України та східних українців створили Українську головну визвольну раду (УГВР), яка закликала неросійські народи СРСР об'єднатися проти Москви.
Таким чином, рух Опору в Україні в роки Другої світової війни вів боротьбу як проти фашистських окупантів, так і за створення української держави. Комуністичний і націоналістичний партизанський та підпільний рухи наближали час перемоги. Однак вони залишались на різних політичних позиціях, тому радянські війська й УПА перебували в стані відкритої війни.
У той же час на західноукраїнських землях діяв і польський рух Опору (Армія Крайова і Гвардія Людова).
Після розгрому гітлерівців у битві під Сталінградом почалося їх вигнання з України. Першим населеним пунктом, звільненим наприкінці грудня 1942 р. від німецьких військ, було с. Півнівка Міловського району Луганської області.
Однак невдовзі стрімке просування радянських військ зупинилося. У лютому 1943 р. німці завдали відчутних контрударів. 15 березня знову взяли Харків, а 18 березня – Бєлгород. Утворився Курський виступ, так звана "Курська дуга", де від квітня до липня 1943 р. панувало відносне затишшя. Обидві армії готувалися до рішучих боїв.
Напад Німеччини та її союзників на СРСР та окупація значних територій зумовили розгортання руху Опру. Поразки на початковому етапі війни примусили Москву терміново переглянути довоєнну теорію війни, згідно з якою, у разі нападу противника на СРСР, бойові дії будуть вестися "малою кров'ю і на території ворога". У 1930-х pp. було ліквідовано створену в лісах мережу матеріально-технічних баз для розгортання, у разі потреби, партизанського руху. Підібрані для можливої партизанської боротьби кадри звинуватили в підготовці замаху на Сталіна і знищили. Тому з поспіхом зібраних і недосвідчених 3,5 тис. партизанських загонів і диверсійних груп, залишених на окупованій території, улітку 1942 р. лишилося лише 22 загони, інші розпалися або були розгромлені. Проти недосвідчених підпільників і партизанів діяли досвідчені фашистські каральні органи: гестапо, поліція, СС, СД.
В Україні найбільш сприятливими були умови для таборів партизан на Волині й Поліссі. Рух набрав організованого характеру в 1942 р., коли було створено Український штаб партизанського руху, який очолив Т. Строкач. У русі Опору брали участь утікачі-військовополонені, партійні й безпартійні, дорослі й діти.
Причини розгортання руху Опору: окупація батьківщини загарбниками; жорстокість окупаційного режиму; цілеспрямована діяльність радянського керівництва з організації руху Опору на окупованих територіях.
Пасивні форми опору, різноманітна допомога партизанам; відмова співробітничати з окупаційною владою; саботаж заходів окупаційної влади; випуск бракованої продукції; зрив поставок продовольства для окупаційної армії; ухиляння від робіт тощо.
Активні форми опору, партизанський рух; діяльність підпілля; диверсійна діяльність; пропагандистська діяльність.
Джерела формування партизанських загонів.
- • Залишення в тилу ворога спеціально сформованих загонів.
- • Окремі солдати і підрозділи, що опинилися в оточенні й не мали змоги прорватися для з'єднання з фронтовими частинами.
- • Окремі громадяни, які не були призвані до армії, але були здатні носити зброю і за своїми переконаннями і бажанням готові були вести партизанську боротьбу.
Відомими командирами радянських партизанів стали С. Ковпак, О. Федоров, М. Наумов.
В українських містах і селах діяли молодіжні підпільні організації. У Миколаївській області до їх складу входили старшокласники с. Кримки. У вересні 1942 р. – січні 1943 р. підпільна молодіжна організація "Молода гвардія" діяла в м. Краснодоні. Крім антигітлерівської пропаганди, молодогвардійці здійснили низку диверсій і бойових операцій.
Крім радянського руху Опору, в Україні виникає і націоналістичний, організатором якого виступила ОУН. У 1942 р. була сформована Українська повстанська армія (УПА). її головнокомандувачем став член Проводу ОУН(Б) Р. Шухевич. Партизанська армія контролювала частину території Волині, Полісся та Галичини.
У 1944 р. в Карпатах представники довоєнних політичних партій Західної України та східних українців створили Українську головну визвольну раду (УГВР), яка закликала неросійські народи СРСР об'єднатися проти Москви.
Таким чином, рух Опору в Україні в роки Другої світової війни вів боротьбу як проти фашистських окупантів, так і за створення української держави. Комуністичний і націоналістичний партизанський та підпільний рухи наближали час перемоги. Однак вони залишались на різних політичних позиціях, тому радянські війська й УПА перебували в стані відкритої війни.
У той же час на західноукраїнських землях діяв і польський рух Опору (Армія Крайова і Гвардія Людова).
Після розгрому гітлерівців у битві під Сталінградом почалося їх вигнання з України. Першим населеним пунктом, звільненим наприкінці грудня 1942 р. від німецьких військ, було с. Півнівка Міловського району Луганської області.
Однак невдовзі стрімке просування радянських військ зупинилося. У лютому 1943 р. німці завдали відчутних контрударів. 15 березня знову взяли Харків, а 18 березня – Бєлгород. Утворився Курський виступ, так звана "Курська дуга", де від квітня до липня 1943 р. панувало відносне затишшя. Обидві армії готувалися до рішучих боїв.
завдання з 15.04-23.04
Тема: Окупаційний режим в Україні
Д/з!!!!!!!
1. Опрацювати текст параграфа 32
2.Відповісти на питання на стр226 письмово
3. На стр. 222 робота з візуальними джерелами: письмово проаналізувати їх , відповівши на 1-2 питання (готові відповіді переслати на електронну пошту)
4. у контурній карті відмітити українські території, що стали зонами окупації
5. скласти конспект теми на основі поданої презентації
6. Переглянути відеоуроки за темою
7.Виписати терміни і дати їм визначення:"новий порядок", остербайтери,концентраційний табір, колабораціонізм, голокост
У 1940р було розроблено Німеччиною план "Ост"(Гімлер), що передбачав:
- германізацію території Польщі, країн Балтії, Білорусії, українських земель та значної частини європейської Росії
- мали бути виселені до Сибіру або знищені всі поляки.75% білорусів, 65% українців
- на українських черноземах мали розташуватися землі ветеранів Вермахту
Отже за планом "Ост" були сформовані наступні зони окупації:
1. дистрикт Галичина (увійшли Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопольська обл) - увійшли до Генерального губернаторства Польщі
2. Трансністрія - (Бесарабія, Північна Буковина, які були поділені на два генерал-губернаторства; сюди ж потрапили Одеська область, південні райони Вінниці, західні райони Миколаївської області); під Угорську окупацію потрапило Закарпаття
3. Рейсхкоміссаріат "Україна", який складався з 6 округів :
- "Волинь"
- "Миколаїв"
- "Київ"
-"Дніпропетровськ"
- "Таврія"
- "Житомир"
4. "Військова зона" - Чернігівська, Сумська, Харківська, Станіславська, Ворошиловградська і п-ів Крим
НА ЦИХ ТЕРИТОРІЯХ ВВОДИЛАСЬ ПОЛІТИКА "НОВОГО ПОРЯДКУ"
презентацію можна переглянути за посиланням:
окупаційний режим
Тема Уроку: "Початок радянсько-німецької війни"
Рекомендації щодо вивчення теми:
1.Ознайомитись з ключовими тезами до уроку, яка подана нижче, зробити конспект в зошиті
2. Переглянути відео за даною темою, посилання на відео нижче
3. Прочитати параграф 31 стр.201 прочитати документ "Із таємного протоколу ...."
4.стр. 202 (документ 2) письмово відповісти на питання цього документа
стр 204-205 - ознайомитись з біографіями С.Бандери і Андрія Мельника
стр.207 питання 1,3 письмово
Ключові моменти, які необхідно запам'ятати з теми:
- "план Барбаросса"- план нападу на СРСР
- південний напрямок - (просування німецьких військ на територію України, яким протистояли дивізії Київського особливого і Одеського військових округів- Київський - Південно - Західний Фронт; Одеський - Південний Фронт)
- перша крупна танкова битва - Луцьк-Броди-Лубно-Дубно- 26.06-30.06.1941р
- Київська оборонна операція - липень- 19 вересня 1941р
- 25 серпня 1941р захоплено Дніпропетровськ
- 4 жовтня - Запоріжжя
- 24 жовтня 1941р - Харків
- оборона Одеси - 5 серпня - 16 жовтня 1941р(73дні)-
- битва за Севастополь- 2 листопада 1941р- 3 липня 1942р (250днів)
- протягом літа - осені 1941р німецькі війська захопили Правобережну, більшість територій Лівобережної України та Крим
22 липня 1942р - захоплено останній населенний пункт - Свердловськ
Причини поразок Червоної Армії:
1. Прорахунок військового командування в оцінці військово-політичних подій
2. репресії 1937р, під час яких знищено кращих військовослужбовців, його керівний склад
3. антирадянські настрої
4. незавершенність процесу переозброєння
5. Розміщення Червоної Армії на кордонах з Німеччиною
Радянською владою застосовувалась політика "випалена земля"(те, що не вдавалось евакуювати - підлягало спаленню)
Звернути увагу на:
- наказ Сталіна від липня 1942р під назвою "Ні кроку назад"
- ОУН(б)- налагодили зв'язки з Німеччиною, сподіваючись на їх допомогу створити Українську Армію(натомість німцями були утворені Легіони Українських Націоналістів - "Нахтігаль ", "Роланд"носили німецьку форму)
- 30 Червня 1941р - за підтримки "Нахтігаль ", ОУН(б) оголосили у Львові "АКТ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ", уряд очолив Яків Стецько
- влітку 1941р Тарас Боровець на Поліссі сформував загони "Поліська Січ"
- початок створення УПА (до них увійшла частина ОУН(м), "Поліська Січ", ОУН(б))
- ними утворені "похідні групи"- організатори і пропагандисти , що поширювали ідеї незалежності(саме їх Гітлер називав українським рухом опору)
Відео з теми за посиланням:
початок радянсько-німецької війни - це нова тема
початок другої світової війни - це для повторення
прпоную переглянути історичні карти
материалы урока от 02.04.2020
прошу обратить внимание на д/з сроки выполнения с 02.04- 08.04.2020г
индивидуальные задания:
Гриненко
Опольский
Устименко
Шестернёва
Комментариев нет:
Отправить комментарий